ВСЕУКРАЇНСЬКА ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «СИЛА НАЦІЇ»
Всеукраїнська політична папртія “Сила нації” є політичною партією, що діє в рамках Конституції України, на основі українських законів, власного Статуту та власної програми. Партія позиціонує себе як партія соціал-консервативного ідеологічного сектору, тобто, поєднує консервативні позиції у світогляді (посилення ролі держави, захист традицій, приватної власності, Церкви) та соціальні пріорітети у економічній сфері (досягнення високих стандартів соціального життя у суспільстві, захист соціально вразливих верств населення).
Партія позиціонує себе як вільне об’єднання самоврядчих, самостійних груп зі спільною ідеологією і максимальною організаційною автономією.
Головними принципами партії на сьогоднішній день є наступні:
- Беззаперечна віра у перемогу України у війні з Росією, прагнення до відновлення територіальної єдності всіх українських земель (в кордонах станом на 1 січня 2014 року);
- Визначення української нації як спільноти людей, що об’єднані спільним майбутнім і пов’язують з Україною своє майбутнє та майбутнє своїх дітей.
- Повна незалежність і суверенітет України – не лише від Росії, а й від спроб перетворити Україну на неоколоніальний проект з боку глобалістів та західних і східних “гегемонів”. Наш принцип – слова Лесі Українки: “Хто визволиться сам, той буде вільний, Хто визволить когось – в неволю візьме”.
- Побудова стосунків із західним світом на основі рівноправного партнерства, а не на принципах “господар – слуга”, “сюзерен – вассал”.
- Забезпечення регіональної суб’єктності України та авторитету нашої держави в світі.
- Нова Конституція України з парламентською формою правління, максимальною децентралізацією і закріпленням прав регіонів – при збереженні унітарного характеру держави (італійська модель).
- Розвиток громадянського суспільства на основі внутрішніх потреб суспільства, а не ідей, нав’язаних з-поза меж України (гендерна, ювенальна та інша проблематика, яка не сприяє оздоровленню українського суспільства, а є лише інструментом глобалістських програм).
- Гарантії невтручання держави у справи Церкви, утримання від спокуси створення “державної Церкви”.
- Соціальні гарантії для захисників України, для ветеранів, інвалідів, вдів та сиріт загиблих.
- Захист прав людини і громадянина. Людське життя – понад усе. Безпека громадян та посилення боротьби з бандитизмом, мародерством, злочинами проти особи.
- Впорядкування процедур призову на військову службу (в тому числі у військовий час) та перетину кордону під час війни: партія вважає, що завдання держави – не тотальний призов усіх громадян для участі у бойових діях, а впорядкування роботи суспільства, визначення категорій воюючих, працюючих громадян, а також тих, хто має забезпечувати розвиток держави у майбутньому. Тотальний призов у армію, відштовхуючись від формальних показників придатності до служби, може призвести до того, що перемога виявиться “пірровою”, а суспільство буде приречене на деградацію.
- Деолігархізація України шляхом розвитку середнього класу (української буржуазії) та стимулювання державою даних процесів.
- На основі статті 13 Конституції України, яка визначає надра та природні багатства України власністю народу України, створити Фонд соціального розвитку України. Кожен громадянин України, не залежно від віку, має право на власний рахунок у Фонді, на який будуть зараховуватися у рівній частці усі прибутки, які народ України отримує від корстування надрами, річками, лісами та іншими природними багатствами.
- Ми проти кабальних умов у економіці, які нав’язуються Україні ззовні. Ми проти угоди зі США або іншими країнами, які вимагають підписання документу про передачу у фактичне їх володіння наших родовищ рідкоземельних металів та інших стратегічно важливих об’єктів.
- Відбудова України за рахунок нових локомотивів у економіці: пріоритетність розвитку сфери послуг, малого та середнього бізнесу, кооперації тощо.
- Програма відновлення українського машинобудування та власного військово-промислового комплексу.
- Припинення відтоку українців за кордон шляхом впровадження програми створення нових робочих місць.
- Забезпечення оздоровлення інвестиційного клімату та притік нових інвестицій в Україну; забезпечення паритету інтересів між зовнішніми інвесторами та українським бізнесом.
- Боротьба з рейдерством у економіці.
- Соціальні гарантії для найбільш незахищених верств населення. Чітке передбачення фіксованих відсотків у державному бюджеті, що мають бути спрямовані на медицину та освіту.
- Мінімальна пенсія має бути піднята до середньоєвропейського рівня. Пенсія повинна складатися з трьох частин: а) державна пенсія за вислугою років; б) індивідуальні накопичення у пенсійному фонді; в) доплата від фірми (корпорації) за лояльність і вислугу років.
- Держава повинна забезпечити усіх пенсіонерів, безробітних та інші соціально вразливі верстви населення страховими полісами за рахунок державного бюджету.
- Кожна молода людина повинна мати гарантоване право на перше робоче місце. Лікарі, вчителі та представники пріоритетних професій повинні мати право на пільгове житло від держави з правом отримати його у повну власність після 20 років стажу.
- Банківська система України повинна змінити свою філософію і працювати на розвиток економіки, а не лише на власне збагачення. Кредитні ставки повинні бути такими, які забезпечать розвиток української економіки – на рівні не більше 5%.
- Податкова система повинна бути гнучкою: більшість податків і зборів потрібно скасувати або делегувати на місцевий рівень, залишивши за державою єдиний 15-відсотковий податок на доходи фізичних осіб, за рахунок якого має утримуватися армія та державний апарат, а також інфраструктурні та соціальні проекти.
- Спеціальні програми розвитку молоді – в тому числі військово-патріотична робота.
- Визнання української мови як державної, вільний розвиток усіх мов на території України – без пріоритету для будь-якої, окрім української, з правом громад розвивати ту чи іншу мову за рахунок бюджету громад.
- Повне скасування цензури у засобах масової інформації, забезпечення інформатизації суспільства.
- Впорядкування української освітньої системи.
- Розвиток української культури за рахунок забезпечення творчої конкуренції, а не держано-ідеологічної кон’юнктури.