Дорогі українці!
Цього року Великдень приходить до нас не лише як свято світла й відродження, а як глибоке нагадування про те, ким ми є. Ми — нація, яка проходить через випробування, але не втрачає віри.
Коли вогонь сходить у Єрусалимі й розходиться світом як символ Божої благодаті, ми особливо відчуваємо: світло завжди перемагає темряву. І як би довго не тривала ніч — ранок обов’язково настане.
Великдень — це про родину. Про тих, кого ми обіймаємо поруч, і тих, кого чекаємо з фронту. Про тих, хто боронить нашу землю, і тих, хто молиться за них щодня. У кожному домі сьогодні звучить не лише «Христос воскрес», а й тихе, але непохитне: «Ми вистоїмо».
Наша віра сьогодні — не лише у традиції чи обряди. Вона — у наших вчинках, у нашій єдності, у здатності підтримати одне одного. У силі, яка не дозволяє нам опустити руки. Саме ця віра робить нас нацією.
Україна обов’язково переможе. Бо за нами правда. Бо за нами любов до своєї землі. Бо за нами пам’ять про тих, хто віддав життя, і відповідальність перед тими, хто народиться після нас.
Хай благодатний вогонь наповнить ваші серця спокоєм, додасть сили та укріпить віру. Хай у ваших родинах буде тепло, а в нашій країні — мир, за який ми так боремося.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Слава Україні!